«Живемо з думкою, щоб усе це скінчилося»

Я живу сама. У мене двоє дітей; син живе у Росії, а дочка тут, є двоє онуків. Не можу сказати, що раніше ми жили дуже добре, але зараз стали жебраки. Ми не живемо, а виживаємо.

Мені запам'ятався момент, коли над дахом уперше полетіли снаряди. Ми не знали, куди подітися, чи лягати на землю, чи бігти до підвалу. Це було жахливо!

У нас відносно спокійно, обстріли бувають, але вони на лінії розмежування, за три кілометри від нас. Звичайно, нам все чутно, звикли до всього. Живемо з думкою, щоб усе це скінчилося.

Дякуємо Фонду Ріната Ахметова та Норвезькому фонду [NRC] за те, що допомагали нам із продуктами харчування. Для нас це є велика підтримка.