"Згорає остання надія Це місто побачити знов..."

Доброго дня! Мені відомо, що Ваш Фонд збирає історії про війну, чи не так? Моя історія - це вірші, написані протягом цього важкого для всіх року, в різні його пори. Вірші - одна із нагод розповісти світу про Україну, про наші почуття і втрати, надії і сподівання, красу природи крізь біль. Бажаю усім нам миру, злагоди, добробуту і здоров"я!

Бувай-но, улюблене місто!
Ти - зірка далека моя,
Південного моря обійстя,
Палючого степу зоря!

Здригнулося серце - ніколи
Я вже не приїду сюди!
Немов відвернулись ікони
Від давнього бруду гріхів...

Сюди я в думках повертаюсь,
Пригадую кожен свій крок,
Як сонця багряного захід
Долав над руїнами смог,

Над хвилями чайки кричали,
Хизуючись, мак червонів.
А вітру пориви мовчали -
Лунав тільки шепіт кроків...

Іще зачекаю недовго,
І потяг залишить перон...
Пронизує душу, мов голка,
Сигналу прощального зойк!

А може, Всевишній відкриє
В зачинених дверях засов?
Згорає остання надія
Це місто побачити знов...