Перший день війни я пам'ятаю – 22 січня 2015 року. У дитини була фотосесія у садочку, мав приїхати фотограф. І ми буквально злетіли з дивана тому, що під нами земля просто ходила ходуном.
Чоловік перший вискочив надвір подивитися, що, як. А скрізь заграва! Нас швиденько з дітьми спустив у підвал, побіг до батьків дізнатись, як у них.
Потім мені треба було збиратися на роботу, я працювала у дитячому закладі. А своїх дітей куди подіти? Дякую чоловікові, все зробив за мене. Ми просиділи у підвалі, напевно, години дві, потім нас вивезли до Харкова до родичів. Удома залишилися мама та свекруха, бо мама – інвалід і не могла нікуди рухатися.
