Сім’я Світлани Володимирівни тиждень просиділа дома під обстрілами. Виїзд відкладали, але з кожним днем ставало небезпечніше. Героїня розповідає, що тікали швидко, не обертаючись, взяли тільки те, що було під рукою. Вона сподівається, що війна скоро припиниться, і вони повернуться.

Збираємося додому щомісяця, але ніяк не виїдемо