Сім’я Світлани Володимирівни тиждень просиділа дома під обстрілами. Виїзд відкладали, але з кожним днем ставало небезпечніше. Героїня розповідає, що тікали швидко, не обертаючись, взяли тільки те, що було під рукою. Вона сподівається, що війна скоро припиниться, і вони повернуться.
.png "«Я досі не вірю, що живу у часи війни»")
.png "«Я сидів у підвалі, коли тривали бої»")
.png "Імена")
