Мир – це коли всі між собою дружать, немає перестрілок, сварок, непорозумінь. Мир – це коли все дружно.
Місто Костянтинівка не сильно велике, є гуртки спортивні як би. Там цікаво, в місті. До війни ми ніхто нічого не боялися, була завжди посмішка на обличчі і як би лягали спати спокійно, не боялися нічого.
Але коли почалися бойові дії – так, змінилася, страшно було вночі спати лягати і вдень чути стрілянину. Коли почало бахати, мама сказала, що вона спочатку теж не розуміла, що це. Потім почалася сирена та сказали, що це як би починаються бойові дії.
Я сильно не пам’ятаю, це було давно, вже сім років тому. Ми в залі були начебто, телевізор дивилися. І почали чути звуки, як стріляли. Я злякалася, запитала у мами. Коли ми почули сирену, мама сказала, що це починаються бойові дії. Відразу злякалися всі.
Це страх, смерть, відхід людини з життя, це важкий психологічний стан. Хочу, щоб було мирне небо, не чули ночами перестрілки і щоб слово «війна» зникло просто, щоб було все мирно у нас.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
