«Найбільше я переживала за сина. Коли почалась війна, ми були далеко один від одного. Він на той момент навчався у Харкові і я навіть подумати не могла, що там також буде небезпечно. Син не міг 4 дні виїхати звідти. Я тоді, напевно, постаріла на декілька років за декілька днів», - згадує перші дні повномасштабного вторгнення Юлія. Коли її син нарешті зміг доїхати до Добропілля, всі разом вирішили виїжджати подалі від зони бойових дій. Але довго перебувати в евакуації не змогли, адже гостро постало фінансове питання.