З приходом війни почалися регулярні обстріли, які вдень і вночі не давали спокою мирним людям. Ганна Борисівна важко переживала бомбардування, ховалася і в погребі, і в будинку, навіть під стіл залазила з переляку. У ванній сиділа, де стіни товщі, у підвалі було ще більше страшно. Тяжко літній жінці постійно бігати від обстрілів. Вона сподівається на зміни на краще життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: