Я народився і виріс у Краматорську. Є родина, двоє дітей, працюю. Нікуди не виїжджав. 

Війна застала зненацька. Хто б міг подумати, що таке може статися. У 2014 році я ходив на роботу через блокпости, через окупантів з бородами, з автоматами. Пережили, сподіваюсь і це переживемо, і все буде добре. Рано чи пізно війна закінчиться. 

Найбільші труднощі – це втрата роботи. Зараз знову працюю: відновлюємо місто після ворожих обстрілів, вношу свій внесок у розвиток свого рідного міста.

Приємні моменти – це те, що всі рідні, близькі і знайомі живі-здорові. Звичайно, багато хто поїхав, але головне, що всі вижили. 

Я по життю - оптиміст і вірю, що все буде добре. 

Віримо в наші ЗСУ і будемо сподіватися, що війна закінчиться у 2023 році нашою Перемогою. Вірю у своє хороше, мирне і позитивне майбутнє у колі родини.