Початок війни був дуже важким. Коли почалися обстріли, стало страшно — вибухи лунали постійно, будинки руйнувалися, люди тікали, хто куди міг. Зараз село майже знищене. 

У селі не було ліків, продуктів, світла. Люди допомагали одне одному, ділилися всім, що мали.

Я не виїжджала, бо не було змоги. Кожен день молилася, щоб пережити ніч і щоб діти залишилися живими.

Зараз усе ще важко, але я вірю, що настане мир. Дуже хочу, щоб війна закінчилася, щоб діти знову могли посміхатися, а наші міста й села відродилися.