В перший день війни було дуже страшно. Ми сильно боялися, навіть спали вдягненими.
Аптеки були закриті, магазини пусті, хліба не було, крупу грамами продавали. Привозили російську гуманітарку, продавці брали те все.
При росіянах ніхто нікуди старався не ходити. Хоча при мені не було такого, щоб над кимось знущалися чи забирали когось. Гауляйтери, які чекали на прихід окупантів, то одразу до них пішли, зрозуміло. Зараз там уже тяжче набагато стало, на підвали людей забирають.
Потім я виїхала до Запоріжжя.
