У середині березня Юрій Васильович усе покинув і з дружиною виїхали до Запоріжжя. Виїжджали в чому були, часу на довгі збори не було. Чоловік згадує, що вдома почалися сильні бойові дії, боляче і страшно було дивитися на руйнування. Герой історії ділиться, що найбільше його засмучує невідомість. До пенсії залишилося кілька років, але він поки не знає, куди рухатися далі й в якому місті вони проживатимуть.