Тікаючи від обстрілів, сім’я Сніжани Іванівни переїхала до іншого міста, де починає нове життя

Вибухи розбудили нас вранці на Салтівці: у вікні ми побачили заграву від розривів снарядів.

Спочатку було скрутно з продуктами: ми не могли купити хліб та ліки, замість них використовували мед від кашлю, а оцет - від високої температури.

Одного ранку ми прокинулися і побачили частину снаряда, яка стирчала із землі прямо перед нашим будинком. Інший снаряд влучив у сусідній дім.

Зараз ми переїхали в інше місто і змінили школу для дітей. Нажаль, ми не маємо можливості побачити нашу рідню, яка залишилася на окупованій території. Тепер нас оточують нові люди. Мене зворушує щира допомога сторонніх людей.

На щастя, після переїзду в нове місто я маю можливість працювати онлайн.