Після окупації Херсона почались обстріли. Життя було нестерпним. Магазини та аптеки не працювали. Я чекала, що війна швидко зупиниться, але кошти закінчувались. Залишатись у Херсоні морально було важко. Моя мама померла через хворобу. Поховати її допомогли рідні. 

З Херсона я з родиною виїхала перевізником до Чорноморська. Тут я вже змогла дітям купити ковбаси та сира. У Херсоні вони цього не бачили. 

Я рада, що ми залишаємось в України. За кордон виїжджати я не збираюсь. Чекаю на мир.