Ірина зустріла вторгнення у селищі Мусійки, що неподалік білоруського кордону. Окупантів там побачили дуже швидко. Спочатку – лише техніку, адже Мусійки знаходяться не на трасі. Але згодом до них навідалися і ворожі військові. Обшукали усі будинки. "Позичили" взуття в сусідів. І знов прийшли наступного дня. Так тривало увесь час окупації. Окупанти щодня "кошмарили" місцевих жителів. А ще вночі ставили "гради" за село та починали обстріли. Траєкторія снарядів проходила як раз над домом Ірини та її батька.