«При бомбардуваннях наше бомбосховище щоразу підстрибувало. Ми лягали спати і не знали, чи прокинемося ми наступного ранку. Навколо нашого бункера було безліч величезних вирв. Ми молилися, щоб нас не зачепило», – так згадує про своє перебування у бомбосховищі комбінату «Азовсталь» Еліна.

Жінка перебувала там зі своєю родиною та двома собаками. Одна з них захворіла та сильно мучилася. Але отрути, щоб приспати тварину, не було. Собаку застрелили.