До початку воєнних дій рідні Валентини Зенцевої жили в Станиці, працювали у Луганську, на трикотажній фабриці. Разом із дітьми відзначали свята, їздили відпочивати.
Жінка згадує, як було страшно, коли розбомбили половину вулиці Островського. У листопаді 2014 року в її будинок влучили три міни, повністю згорів дах, а решта будівлі обвалилася.
Відновити житло допомогли благодійні організації. Нині сім’я проживає у своєму будинку, проте рідні досі почуваються, як на пороховій бочці.
.png "«Приїхала з двома сумочками до Білозерського»")
.png "«Світло у нас пропадало, бо бомблять»")
