Павло Володимирович готувався до весни, збирався садити город, жив спокійним, мирним життям доти, доки війна не постукала у двері. Сильні обстріли почалися у квітні. Скориставшись можливістю, Павло поїхав разом із дружиною. Згадує, що найважче було, коли інші люди бояться, а ти не можеш їм допомогти.