«За нами їхали люди в «зеленому коридорі» з Маріуполя - їх обстріляли»

Жителька міста Пологи виїхала до дітей. Дорогою пережила стрес від бомбардувань і обстрілів «зелених коридорів»

Ми жили в Пологах Запорізької області звичайним життям. А тепер немає можливості жити в рідному домі. Я постаріла на десяток років від постійних бомбардувань, сили вже просто не стало. У нас дуже багато людей померли.

Ми відчували страх і невідомість. Особливо страшно, коли по твоїй вулиці їдуть рашисти на танках, і ти розумієш, що нічого хорошого не буде. Коли вони заходять у двори, це нічого хорошого.

Було бажання виїжджати, але був і страх, тому що обстрілювали «зелені коридори», і багато хто не доїхав, а так і залишився лежати трупом посеред дороги. За нами їхав «зелений коридор» із Маріуполя, і їх обстріляли. В нас не було нічого організовано, ніхто цим не займався, людей кинули напризволяще. І були такі люди, які возили за 8 тис. грн з людини.

Я виїжджала сюди, тому що тут були діти мої. Моя ціль була – бути ближче до дітей. Я не знала, що люди тут живуть нормальним життям: я думала, вони тут також по погребах… Я не один місяць боялася, як дощ йшов. Дощу боялася, який стукав. Ось бахнуло останній раз – і які таблетки не п’ю, мені все одно страшно.

Роботи не маю, стараюсь знайти, сподіваюся. Жити за щось потрібно, за квартиру платити. Надіюсь, що війна закінчиться і додому поїдемо - там наше життя.

За квартиру деруть, грошей немає. Дома все є, а забрати не можемо. Найскладніше те, що грошей немає. Нас спочатку приютив волонтер. Він сам людина непорядна, виганяв нас сто раз, потім почав гроші вимагати. Ми йому гроші платили, потім не прожили місяць – він знову сказав: вимітайтеся. Прикро, що ми стоїмо в чергах, а на нас матюкаються, що ми переселенці.

Дуже велика дяка вам, вашому фонду, Рінату Ахметову, що дає поміч, державі подяка. Якби не було цієї допомоги, ми би повмирали з голоду.

Додому хочеться дуже, повернутися і жити так, як ми жили. Щоб діти були наші живі, щоб хатки наші стояли, щоб війна закінчилася швидше і без жертв.