Олексій – волонтер. Він згадує, що 8 липня 2024 року, у день ракетного обстрілу Києва його донька мала йти на заняття вокалом саме туди, куди влучила ракета. На щастя для родини Білецьких, донька заняття пропустила. 

А він приїхав до місяця трагедії, щоб допомогти і також показати закордонним благодійним фондам, з якими тримає зв’язок, з чим стикаються звичайні українці щодня під час війни.