Мені 75 років. Хворію дуже, донька мене доглядає. Старість бере своє. Я не вірила, що війна могла бути, що ця країна могла таке зробити. Я була в повному розпачі і не могла повірити, що це сталося.

Дякую за допомогу, що нам допомагають. З водою проблеми, але підвозять, є у нас вода. Дякуємо за все, ми поки не страждаємо.

Нам допомагають, не залишають в біді, це дуже приємно. Дуже всім вдячна, що від нас не відвертаються. 

Син мій служить, а донька біля мене, бо я захворіла. Ми розуміємо, що треба воювати, відстоювати майбутнє наших дітей, онуків.

Думаю, що ми переможемо. Мені здається, що залишилось недовго, я не хочу війни. Не хочу чути про страждання людей.