Юрій Михайлович до пенсії працював майстром зі збирання тепловозів. Він займався кролями і коли почався обстріл, снарядом потрапило до кролика. Його будинок постраждав, побило дах та вікна, а в сусіда спалахнув будинок. Юрій Михайлович у дитинстві бачив Велику Вітчизняну війну, яка залишилася у його пам'яті, але він не очікував пережити ще одну війну. Довелося побачити безліч руйнувань та вбитих людей. Не обійшлося і без ночей, проведених у погребі, розповідає чоловік – «У мене під хатою погреб, там ночував, а потім звик уже, спав і нікуди не ходив, у погребі холоднувато». Люди втомилися від воєнних дій та мріють про елементарні людські умови.