46-річний Олександр Івашинін разом із мамою Оленою і сусідом загинули 12 березня 2022 року у Маріуполі. В автівку, в якій вони їхали, влучив снаряд.

З цією втратою неможливо змиритися

Разом із дружиною Олександр жив у Кальміуському районі. 12 березня він із сусідом поїхав до матері на проспект Металургів. Вони разом вирушили по доньку Олександра. Дорогою на вулиці Тополиній їх розстріляли, розповіла подруга матері Олександра, Анна Алевтина.

Останки Олени Івашиніної поховали на городі старшого сина. Олександра забрала дружина, поховала на своєму городі. У жовтні 2023-го їх перепоховали на кладовищі селища Сєдове.

Олександр народився у Маріуполі. Працював нагрівальником металу у балонному цеху металургійного комбінату імені Ілліча. Згодом його перевели у цех водопостачання на посаду слюсаря з виготовлення вузлів і деталей технологічних трубопроводів, де він працював до кінця лютого 2022.

«Мені пощастило працювати пліч-о-пліч з цією чудовою людиною. На роботі він завжди сумлінно виконував усі завдання. Менш ніж за два роки досконало опанував нову професію, підвищивши кваліфікацію до найвищого 6-го розряду. У новому колективі був лідером, авторитетом. Завжди готовим прийти на допомогу кожному із нас. Я ще дивувався: невже в наш час є такі люди, як Сашко? У нього, крім «золотої» голови, були й ще «золоті» руки. Олександр – автор і виконавець багатьох пропозицій, що дозволяли підприємству заощаджувати. В усіх побутових приміщеннях на дільниці, де він працював, завдяки йому були зроблені гарні ремонти. У лютому 2022-го Олександр отримав подяку від керівника Донецької облдержадміністрації, а його фотокартка мала прикрашати дошку пошани найкращих робітників комбінату. Ось таким був Олександр. Хоч і кажуть, що Бог забирає собі найкращих, та з цією втратою неможливо змиритися», – згадав колегу Олександр Борцов.

У загиблого залишилися донька від першого шлюбу, дружина, старший брат, племінниця.

Історія з instagram каналу Victims of russia.