Війна мене застала в Бахмуті. Я думала, що це ненадовго. Виїхала з міста сама. З родиною на машині евакуюватись. З собою взяла небагато речей - думала, їду на три тижні. З собою забрала кішок, а собак залишила сусідам. 

Усвідомлення того, що я не повернусь додому, до мене прийшло згодом. Я виїхала до маленького містечка, де не було ні друзів, ні рідних. Було важко, хоча будинок нам надали безкоштовно. Зараз я розумію, що мого житла немає. Періодично мене накриває від всього цього. Мої рідні зараз в різних містах. Я сподіваюсь, що ми скоро побачимось. Майбутнього я не бачу,  бо не знаю, на якому етапі закінчиться війна.