Після авіаудару по місту Ганні Олексіївні довелося ненадовго виїхати до Харкова, проте незабаром повернулася додому. Вона працює в магазині та згадує, як під час обстрілів виходила на роботу до 12 години дня, а потім знову тікала до знайомих у підвал. І так день у день. Обстріл завжди починався несподівано, багато її знайомих загинули. Нині у місті роботи немає, люди повертаються неохоче.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: