З моменту повномасштабної війни Любов Іванівна залишалася дома до березня. Під час обстрілів її чоловік не міг ховатися в підвалі й залишався в будинку. Проте коли не стало світла, води та газу, родині довелося виїхати в Запоріжжя, де вдалося поселитися в гуртожитку. Героїня надіється, що війна скоро закінчиться, а їхній будинок уціліє й вони зможуть повернутися додому.
