Любий святий Миколаю! Дякую, що допомогав нам і надихав весь минулий рік. Я була чесною, лагідною дитиною та помічницею мамі та бабусі.

Ми не виїхали з рідного міста, хоча з перших хвилин війни розуміли, що , можливо, помремо....але ж вдома, в рідному місті, в своїй країні. З одного боку недалеко від дому військова частина, з другого - воєнний завод....

Мені тоді виповнилося 3 роки, мама, онкохвора бабуся, коти, бабусі, ми мусили залишитися. Були в окупації, роботу мамі знайти не вдалося, тож, щоб приносити користь суспільству, стали волонтерами. Мене впізнають люди в міському транспорті, кажуть, що знають цю дівчинку, яка роздає безкоштовно хліб... Ще я допомогаю вдома матусі, коли вона ремонтує щось, несу необхідні інструменти... та бабусі, приношу ліки, присвічую ліхтариком бабусі, коли вдома немає світла, а це зараз, практично , постійно...

Я люблю людей, тварин, гратися малювати, танцювати, співати, взагалі люблю все вкруги.

Прошу подарувати мир, світло, тепло і диво усім, хто вірить і тим, хто зневірився.

Чекаю тебе з нетерпінням, надіюся ти і мені подаруєш гарний подарунок.

Я намалювала тобі зимовий малюнок, надіюсь, буде довподоби.

Мене звати Анна, але мені подобається, коли мене звуть Ань-Ань. Тобі і твоїм помічникам гарного настрою і натхнення! До зустрічі.