Я працюю лікарем у Миколаївці понад двадцять років. Після початку війни довелося виїжджати, аби врятувати онука. У місті тривали обстріли, не було води, газу та світла. Магазини та аптеки були зачинені. Найбільше мене шокувала загроза для життя дітей. Деякий час з онуком ми сиділи у підвалі. 

Згодом я повернулась додому. Зараз всі комунікації працюють. Чекаю закінчення війни. Хочу мира, спокою та повернення усіх додому.