Історії, які ви нам довірили
Мені 28 років. Я жив у Маріуполі. Професійно займався баскетболом.
24 лютого дізнався від батька про початок війни. Потім подивився новини, але все одно не міг повірити в це. З другого березня в Маріуполі вже не було жодних комунікацій.
Восьмого березня ми з рідними пішли в магазин по продукти й потрапили під авіаобстріл. Було чотири літаки. Ми лягли на землю й молилися. На наших очах було зруйновано п’ять будинків.
За час, проведений в окупації, сусіди стали для мене близькими людьми. Ми згуртувалися, допомагали одне одному.
Нам вистачило їжі. Перед від’їздом ми з батьками віддали сусідам ті продукти, що залишилися. Виїхали 16 березня. Забрали з собою кішечку. Добиралися до Дніпра дві доби. Знайомі допомогли мені влаштуватися на роботу. Зараз я працюю вчителем фізичної культури в ліцеї.
Думаю, що війна закінчиться влітку цього року.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
