У перший день війни мені було дуже страшно. В Краматорську почали обстрілювати аеродром. Вибухи лунали по всьому місту. З донькою ми ховались у підвалах. По місту прилітали снаряди та ракети. Були як поранені, так і загиблі люди. Декілька місяців не працювали магазини й аптеки. Не було газу та води. Я намагаюсь не піддаватись стресу, тримаю себе у спокійному стані. Мої батьки, на жаль, на нервовому ґрунті захворіли. Я намагаюсь їм допомогти, чим можу. Підтримую добрим словом. Зараз чекаю лише на закінчення війни. Вірю, що скоро на нашу землю прийде мир.