Тетяна Олександрівна стала вдовою. Почалася війна та її діти роз'їхалися. Коли обстрілювали селище, вона із сусідами сиділа у підвалі. Снаряди летіли, шибки випадали. Стріляли по станції, відключили газ і воду. Жінка дуже сумує за своїми рідними: "Душа розривається, хочеться побачитися".
«З дітьми та онуками, напевно, вже ніколи не зустрінемося»
Переглядів 412