Тетяна Олександрівна стала вдовою. Почалася війна та її діти роз'їхалися. Коли обстрілювали селище, вона із сусідами сиділа у підвалі. Снаряди летіли, шибки випадали. Стріляли по станції, відключили газ і воду. Жінка дуже сумує за своїми рідними: "Душа розривається, хочеться побачитися".
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: