У 2021 році з Луганщини я переїхала до Київської області. Думала, що вже в безпеці. Війна вдруге увірвалася в моє життя несподівано. Я не знала, як реагувати, як упоратися зі страхом. Почула вибухи, це було моторошно. Все, що здавалося таким важливим раніше, перестало мати сенс. Життя змінилося: зникла звична стабільність та спокій. Я навчилася жити моментом, не думаючи про завтрашній день.

Сподівалася, що скоро все закінчиться, що з'явиться можливість вільно зітхнути. На роботі були проблеми. Я виїжджала до Вінницької області. З дітьми їхала стоячи в потязі. Було важко, але іноді треба приймати важкі рішення заради себе. Потім я повернулась з дітьми. Я мрію про той день, коли настане мир. Дуже хочу, аби все було добре.