38-річного Олега Прохоренка застрелили російські військові 31 березня 2022-го, коли відступали з селища Михайло-Коцюбинське на Чернігівщині. Олег працював на місцевому заводі, а коли почалася повномасштабна війна, разом з колегами охороняв його.

Окупанти час від часу заїжджали туди перевіряти людей. Це повторилося й 4 березня. Тоді затримали Олега і його напарника. Останнього відпустили, а Олега - ні. Напарник розповідав, що в його телефоні «щось знайшли».

7 квітня, вже після звільнення області Збройними Силами України, один із працівників заводу відпочивав з друзями біля лісу неподалік Тоді й випадково виявили у ямі мертвого чоловіка у спецодязі заводу. Ним виявився Олег Прохоренко. Його застрелили в голову.

Чоловіка поховали 9 квітня 2022 року на кладовищі у Михайло-Коцюбинському, поряд із могилою його бабусі.

Олег народився і все життя мешкав у рідному селищі. З дитинства захоплювався футболом, грав у місцевій команді. Навчався в Чернігівському педагогічному університеті, однак не закінчив його. Одружився, народилося двоє синів.

Працював на будівництві й дуже любив цю роботу. А потім влаштувався на місцевий завод, що виготовляє сухі сніданки. Працював на конвеєрі.

«Син – наша єдина дитина. Він зі своєю родиною жив у нас. Любив збирати гриби: бувало після нічної зміни навіть встигав велосипедом з’їздити до лісу. Нам його дуже не вистачає… На могилі встановили йому пам’ятник, поставили флагшток, прапор, квіти змінюємо, часто там буваємо», – поділилися мама Тетяна.

В Олега Прохоренка залишилися батьки, дружина, двоє дітей.

Історія з instagram каналу Victims of russia.