Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ірина Нечипуренко

"Її тіло двічі здригнулося. Так дружини не стало"

переглядів: 98

43-річна Ірина Нечипуренко загинула 16 березня 2022 від мінометного обстрілу неподалік «Азовсталі» в Маріуполі.

Її тіло двічі здригнулося. Так дружини не стало

Ірина з чоловіком Олексієм та мамою Ольгою ішли по воду. Біля спуску до моря, де брали її раніше, працював снайпер і вже були загиблі. Тому вони вирушили в район хлібзаводу – там був стратегічний запас води на для всього міста. Ольга зупинилася на вході, а Олексій з Іриною пішли далі й потрапили під мінометний обстріл.

«Відкриваю очі. Наді мною небо. Намагаюся встати і не можу. Уламками перебиті ноги та ліва рука. Тече кров. З усіх боків вибухи... Теща піднялася на пагорб. Там лежала Ірина. Вона її підняла, і вони йшли до мене. Дружина впала на коліна. Погляд затуманений…», – згадав ті страшні хвилини Олексій.

Обстріли не припинялися. Чоловік просив дружину рятуватися, говорив, вона ще має погуляти на весіллі сина. Здалося, Ірина його почула. Почала повзти, але потім упала.

«Сказала: «Мені мало повітря». Її тіло двічі здригнулося. Так дружини не стало. Лежала за метр від мене. А я нічим не міг допомогти», – говорить Олексій.

Загиблу Ірину відвезли до лікарні №4. Спочатку тіла складали на першому поверсі у приймальному відділенні, потім – на вулиці. До них не підпускали. Мама три місяці шукала тіло доньки.

«У червні Ольга Володимирівна йшла через цвинтар в мікрорайоні «Східний» і побачила покривало. Вона його впізнала, саме в такому привезли тіло доньки до лікарні. Хоч біля Ірини була записка з даними, але поховали її як невідому. Теща поїхала до поліції Новоазовська, опізнала доньку по фото, їй сказали номер могили», – розповів Олексій.

Ірина народилася та жила в Маріуполі. Працювала кранівницею на «Азовсталі». Любила збирати гриби. Дуже любила собак.

«Ми прожили 24 роки разом. За цей час було все: і кохання, і скандали. Але останні два роки я назвав би нашим «медовим місяцем». Ми навчилися поважати думку одне одного. Ми цінували кожну хвилину, проведену разом ... Здається, навіть у молодості слово «любов» було більше просто словом. І ось ВІЙНА! Це страшне слово покалічило долі багатьох. У Маріуполі торкнулося кожного. Недовго ми були щасливі. У 43 роки обірвалося життя моєї рідної людини. Вона житиме в нашій пам'яті та в наших серцях. Царство небесне...», – сказав чоловік загиблої.

В Ірини залишилися мама Ольга, син Андрій та чоловік Олексій.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення вода житло перший день війни Обстріли Маріуполя Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій