Я з селища Мангуш, що під Маріуполем. Було дуже складно виїхати, вдалося вибратися з п’ятою колоною. Я не знав, куди їхати, просто виїжджав. Найгірше, що там залишилася родина: батьки і дочка. Коли є можливість, спілкуємось.
Я підробляю, але стабільної роботи немає. Одна людина мене зустріла, дала прихисток, поки я не знайшов собі житло. Це був приємний момент. Поки нічого не планую, живу, як виходить, одним днем.
Хочу, щоб війна закінчилася уже цього року, щоб можна було щось планувати. Якщо у Мангуші буде Україна, повернуся.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.