Перший день війни був, можна сказати, страшним. Ми були в шоці. Почуття і емоції були змішані. Шокувало, як окупанти лазили по дворах з автоматами, висіли на заборах. Де хотіли, там і лазили. Я не міг ні слова, ні пів слова сказати. Якщо що – відразу на мене автомат направляли.

Усі були шоковані. Доньку вивозили - за Миколаєвом вона була. Хрещений її забрав звідси, а ми з жінкою тут лишилися.

Зігріло душу, коли наші прийшли. Це було зворушливо, радісно на душі стало, відчували себе дуже добре. Наразі нам потроху допомагають, тож поки все слава Богу.

Хочеться, щоб мир був. Це найбільша мрія.