Світлана читала книжки про війну і мала уяву, що може статися, якщо ворог увірветься до Києва. Тому з чоловіком вирішила виїжджати. Шлях одеською трасою запам’ятався надовго – уздовж дороги йшли люди, залишаючи місто просто пішки. Але спокою не було і в області, куди Світлана виїхала до батьків. Жінка відверто зізнається, що за сорок днів просто посивіла.

Зараз Світлана знаходить сили у малюванні та медитації. Вона вірить, що люди матимуть змогу реалізовувати себе в рідній країні.