Віра з першого дня війни не піддалася паніці: разом із чоловіком вони були повністю готові до виїзду - із зібраними речами, заправленою машиною. Навіть з урахуванням того, як поводиться їхня кішка під стресом. Найбільше її вразила втрата друзів на фронті. Вона не очікувала, що пам’ять про них залишиться такою живою, щоденною. Віра, попри все, вірить у перемогу України.