У 2014 році з Луганська перемістилися до Харкова, почали нове життя. В лютому 2022 знову довелося тікати від обстрілів з 2 дітками, меншому не було на той момент ще і 3 років. Зараз мешкаєм в Броварах. Більшість родичів залишаються на окупованій території. Загинув рідний дядько, бабуся і дідусь досі на окупованій території без нормального зв'язку. Більше року не бачилися. Складно, як пояснити дитині, чому так і в чому ми винні?

В перші дні війни була нестача питної води. Надалі, завдяки різним Благодійним Фондам отримували гуманітарну допомогу.