Пенсіонерка Лариса Гудей із Золотого, згадує як добре, її велика сім'я, жила до початку військових дій. Вони могли собі дозволити і з'їздити на відпочинок і купити собі необхідні речі, а з війною це все зруйнувалося. Спочатку бойові дії дивилися з балкона своєї квартири як якийсь фільм. А коли обстріли прийшли і до їхнього населеного пункту, доводилося ховатися по підвалах.

Жінка каже, що зараз, у Золотому, стріляють рідше, але вони живуть на лінії розмежування, періодично чути і постріли, і вибухи. Лариса Володимирівна мріє про те, щоб можна було забути про бойові дії, та настав мир.