Переселенка з Маріуполя Тетяна Петрова розповідає, як війна застала її на роботі. Вона працювала в перинатальному центрі і на власні очі бачила, як російські війська почали обстрілювати мікрорайон Східний.

Жінка, разом із сином, невісткою та їхніми маленькими дітьми, переїхали до центру міста у квартиру до сестри. "Ми були на четвертому поверсі, а на шостий прилетів снаряд і зруйнував квартиру", - згадує Тетяна Федорівна. Після цього вони спустилися в підвал і там, за словами жінки, почалося справжнє пекло.

Ворог почав знищувати всі міські комунікації і у місті швидко не стало електрики, води, газу. У підвалі було дуже холодно, близько +5, і людям доводилося там виживати не один день. Мешканці дуже добре організувалися, допомагали один одному, разом готували їжу на подвір'ї. Сім днів вони пробули у підвалі та наважилися пробувати виїжджати.

Під обстрілами, крізь зруйновані вулиці, вони вирвалися з міста та поїхали у бік Бердянська, а звідти евакуювались до Запоріжжя. 

Як ми вижили у Маріуполі, я навіть не знаю