Борис виживав у Маріуполі разом із дружиною, донькою та двома онучками. Із 2 березня по 4 квітня був у підвалі. Чоловік обмежений у русі. Тому вся надія була на дружину та доньку.
"Прокинувся серед ночі. Гул літака. Страшний вибух. Сусід бачив, як на дитячий садочок кинули авіабомбу. Це був жах. Я зрозумів, що нам звідти живими не вийти", - розповідає житель Маріуполя Борис.
Але 4 квітня родина вирішила виходити з міста. Це був 40-й день повномасштабного вторгнення.
"Я не уявляю, як мене дружина та донька на цій колясці довезли. Велика кількість трупів, зокрема, "денееровців". Один з військових наставив на доньку автомат. Почався обстріл. Дружина встигла впасти. Я на колясці. Пригнувся. Наді мною летіли снаряди", - розповідає Борис.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.