У Маріуполі Катерина жила у центрі міста на проспекті Миру разом із мамою та двома дітьми. "Вам так і треба", - казали мої родичі із росії. Потім вони перейшли на персональні образи. Мама стала для них "бандерівкою", - розповідає Катерина.

Коли спалахнула її багатоповерхівка, родина Катерини дивом спустилася зі свого поверху до підвалу.

"Я зрозуміла, що ми горимо. На майданчику дим. На малюка я накинула плед. Старший втік униз перший. Я кричала, кликала маму. Ми спустилися. Дитина не ворушилася. Це було просто пекло – як нас бомбили з 14 на 15 березня! Наш будинок горить знову. У моєму під'їзді троє людей похилого віку згоріли. Дідусь і подружжя. Потім 7 людей померли. М'ясорубка з бетону, проводів і тіл", - згадує мешканка Маріуполя Катерина Дзюба.