"У мене досі не вкладається в голові, як так можна в двадцять першому столітті, щоб була війна?" – розповідає Марина Єрошкіна із села Павлівське. На її життя довелося дуже багато горя та складнощів, тому до всіх тягарів війни вона ставиться як до щоденних справ. Нині вона живе із паралізованою мамою. Коли населений пункт окупували, то там зникло світло та зв'язок, перестали працювати аптеки та магазини. Купити підгузки та медикаменти, для старенької мами стало неможливо, і Марина вирішила виїжджати до Запоріжжя. За допомогою родичів їй вдалося вивезти маму до обласного центру, і зараз вони мешкають у її квартирі у Запоріжжі.