Я жила у селі Привілля. У перший день війни почали літати снаряди. Три місяці я провела у підвалі під обстрілами без води та світла. Коли я почула, що росіяни наближаються, вирішила виїжджати з родиною. З собою ми взяли і самотніх людей похилого віку. Приїхали до Павлограда навмання. Зараз я з родиною орендую житло. Мене приємно вражає, що є люди, які допомагають. Це дуже важливо під час війни. Чекаю на мир та перемогу.