Мені подзвонила дочка і сказала, що почалася війна. Я була шокована. Обстріли тривали по всій Україні. Я виживала за рахунок гуманітарної допомоги. Під час окупації ліки завозили волонтери. 

У моїх рідних розбиті будинки, мого онука було поранено.

Коли селище було визволено, я плакала. Рада була бачити українських військових. Зараз я сподіваюсь на перемогу. У моєму будинку вибиті вікна, але я тримаюсь та продовжую жити.