«Я жила поряд із військовою частиною. Вікна у квартирі одразу вилетіли. Незважаючи на постійні обстріли, я хотіла залишатися в Бахмуті, але дочка наполягла, щоб я виїхала», – розповідає Раїса Іванівна.

Жінка вирушила на залізничний вокзал Краматорська, щоб виїхати евакуаційним потягом. Дивом їй дісталося місце на вечірній рейс. А наступного дня вокзал обстріляли і там загинули десятки людей, які також хотіли виїхати у безпечне місце, але, нажаль, не встигли.