Коли почалась війна, я з дітьми була в Чорноморську. Сама я з Києва. Так додому і не повернулась. Росіяни бомбили аеропорти. В перший день війни не було бензину. Я не могла нікуди виїхати. Потім до мене приїхали рідні, які мешкали неподалік Києва. Вони розповідали, як страшно там було.

Війна розділила мою родину. Багато хто виїхав. Я розумію, що вони не повернуться. Я нікуди виїжджати не збираюсь. Хочу залишитись та бути частиною історії України. 

Я вдячна Фонду Ріната Ахметова за допомогу українцям. Бачила, як працюють співробітники. Все дуже добре організовано для людей. 

Я живу сьогоденням, бо не знаю, що буде завтра. Намагаюсь продовжувати працювати на економіку нашої країни. Сподіваюсь на мир.