До війни моє життя було нормальним, а зараз я постійно живу в страху за своє життя. З Краматорська я нікуди не виїжджав. Найбільше мене шокувало, що росіяни на нас напали. Дуже тяжко виживати. Я живу з братом. У нас обох є інвалідність. Також з нами живе лежача тітка.

У місті бувають перебої з водою та світлом. У мене власна криниця, тож воду набираю там.

Мені моторошно від того, що лінія фронту наближається щодня. Дуже не хочу залишати рідний дім. Нехай війна скінчиться.