Я живу в Слов'янську. Перший день війни був жахливим. Пам'ятаю, тоді прилетіли ракети по Краматорську. Потім обстрілювати почали і Слов'янськ. Я забрав до себе бабусю, бо вона залишилася зовсім одна. Їй потрібні були ліки, а аптеки не працювали. Доводилося замовляти. Зараз усе вже налагодилося. 

Найбільше мене шокували бойові дії в селі моєї бабусі. Я вивозив її з-під обстрілів. Росія випускали снаряди без перерви.

Моя донька з онуками виїхала за кордон. Я з бабусею дуже за нею сумую. Війна розділила нас.

Я сподіваюся, що війна скоро закінчиться. Майбутнє для дітей і онуків я бачу тільки мирним.