Я не вірила, що почалась війна. Ми з чоловіком прийняли рішення виїхати з Миколаєва. Потім у місті почались обстріли. Я рада, що мої діти зараз не під обстрілами. Моє серце болить за Миколаїв, я туди навідуюсь. Забрала необхідні речі.

Мій будинок постраждав, вилетіли вікна. Найбільше мене шокувало, що мені довелось залишили рідний дім. Мене шокують новини, які все гірше та гірше. Мені шкода, що у Миколаєві багато руйнувань. Розумію, що росіяни обстрілюють будинки навмання. Не думаю, що вони зупиняться найближчим часом. Я сподіваюсь, що у Миколаєві все відбудуємо, а всі наші люди повернуться додому.